Не важливо хто ми за професією, важливо - чим живе душа кожного
Давайте разом створимо банк/ банку (потрібне підкреслити) етюдів нашого життя! НАШОГО!!! Того, яке ми одарюємо мимовільним стомленим поглядом із тролейбусів, автобусів, трамваїв… Того, на яке махаємо рукою, мовляв, устигнеться – попереду ще ж усе! Того, на яке у шалених ритмах не вистачає, якому не вистачає справжнього – почуттів, слів, емоцій і навіть сліз!
Пропоную Вам невеличкий етюд авторської поезії з нестримними переживаннями, з різним баченням здавалося б простих речей, з Вашими "за" і "проти".
Давайте разом створимо банк/ банку (потрібне підкреслити) етюдів нашого життя! НАШОГО!!! Того, яке ми одарюємо мимовільним стомленим поглядом із тролейбусів, автобусів, трамваїв… Того, на яке махаємо рукою, мовляв, устигнеться – попереду ще ж усе! Того, на яке у шалених ритмах не вистачає, якому не вистачає справжнього – почуттів, слів, емоцій і навіть сліз!
Пропоную Вам невеличкий етюд авторської поезії з нестримними переживаннями, з різним баченням здавалося б простих речей, з Вашими "за" і "проти".
Малобакайська світить нам зоря
В сузір’ї Решетилівського краю,
Малобакайська світить нам зоря.
Це, рідне серцю, місце кожен знає
Душі частинка тут лишається твоя.
Шкільне подвір’я, як супутник долі,
Для тебе – найрідніше серед всіх,
Життя галактик пролетиш доволі,
А в думці – парта, дзвоник, вірні друзі, сміх…
Час промайне, він зблисне як
комета,
За руку поведе Чумацький Шлях,
Та пам’ятай, коли досягнеш злету
Свій перший крок на батьківських стежках…
Немає коментарів:
Дописати коментар